Доба великих географічних відкриттів стала переломною між
середніми віками та новим часом: людство накопичило достатньо знань і відчуло
потребу пізнати Землю з її невідомими просторами.
Наприкінці середніх віків торгівля з країнами Сходу набула постійного характеру. Різноманітні східні товари — прянощі, ювелірні вироби, тканини тощо — стали звичними для європейців. Однак у другій половині XV ст. ситуація значно ускладнилася внаслідок загарбання турками-османами Близького Сходу. Різноманітні побори з торговельних караванів і кораблів, грабунки, піратство робили торгівлю вельми ризикованою, невигідною та нерегулярною. З'явилася велика кількість посередників (арабів, італійців), що призводило до подорожчання товарів. Шлях до Індії через Єгипет і Червоне море повністю контролювали араби, які не допускали сюди європейців.
До пошуків казково багатої Індії європейців підштовхувала й інша причина: для розвитку торгівлі, заснування нових підприємств потрібні були золото і срібло. У Західній Європі його не вистачало.
Передумовами великих географічних відкриттів стали важливі удосконалення, досягнуті на той час у мореплавстві та військовій справі, зокрема:
1. Португальці в XV ст. створили швидкий і легкий ві¬трильник для далеких подорожей — каравелу. Вона мала три щогли з прямими і скісними вітрилами та могла рухатися за будь-якого вітру, досягаючи швидкості 22 км на годину.
2. Було удосконалено компас і морські карти. Компас, що з'явився в Європі наприкінці XII ст., мав вигляд магнітної стрілки, яку клали на шматок дерева, що плавав у посудині з водою. Тепер же магнітну стрілку скріпили з котушкою і настромили на стержень, що надало їй схожості з сучасним морським компасом. У XIV ст. з'явилися перші морські компасні карти-портолани з нанесеною компасною стрілкою. Вони досить точно відображали відомі європейцям землі та моря.
3. Європейські мореплавці почали використовувати винайдену арабами астролябію для визначення місцезнаходження корабля у відкритому морі за зірками.
4. Важливе значення мало і вдосконалення вогнепальної зброї: було винайдено ручні її різновиди — аркебузи, пістолети, мушкети.
Нові шляхи до країн Сходу першими почали шукати Португалія та Іспанія.
Значення для Європи великих географічних відкриттів. Географічні відкриття змінили звичну для європейців картину світу. Люди відчули, наскільки величезним і різноманітним є навколишній світ. Розуміння справжньої картини світу сприяло відчуттю єдності європейців. Незважаючи на всі протиріччя й відмінності, у них були спільне коріння, схожі звичаї, а головне — єдина християнська віра.
Завдяки відкриттям встановилися економічні зв'язки між країнами Європи та найвіддаленішими землями, цивілізаціями й народами. Почалося формування світового ринку як складової економіки нового суспільства. В Європі з'явилися невідомі до того кукурудза, тютюн, томати, картопля, маїс, цукор, земляні горіхи, тропічні фрукти тощо. З їх поширенням продовольчі ресурси континенту збільшилися вдвічі.
Безпосереднім наслідком відкриттів стало також формування колоніальної системи. Першими колоніальні імперії створили Португалія та Іспанія, згодом — Голландія, Англія, Франція. Володіння колоніями приносило країнам-колонізаторам величезні прибутки та сприяло розвиткові їхньої економіки.
У результаті «революції цін» в Європі зросли ціни на продукцію сільського господарства. Це стало поштовхом до аграрної революції в країнах Східної та Центральної Європи. Сеньйори, прагнучи збільшити виробництво сільськогосподарської продукції, захоплювали селянські та громадські землі, створювали на них великі маєтки. Селяни втрачали землю — єдине джерело свого існування. Замість оброку або грошової ренти за користування землею сеньйора вони мусили відробляти панщину. Велика кількість селян залишала свої господарства і йшла шукати роботу в містах.
Наприкінці середніх віків торгівля з країнами Сходу набула постійного характеру. Різноманітні східні товари — прянощі, ювелірні вироби, тканини тощо — стали звичними для європейців. Однак у другій половині XV ст. ситуація значно ускладнилася внаслідок загарбання турками-османами Близького Сходу. Різноманітні побори з торговельних караванів і кораблів, грабунки, піратство робили торгівлю вельми ризикованою, невигідною та нерегулярною. З'явилася велика кількість посередників (арабів, італійців), що призводило до подорожчання товарів. Шлях до Індії через Єгипет і Червоне море повністю контролювали араби, які не допускали сюди європейців.
До пошуків казково багатої Індії європейців підштовхувала й інша причина: для розвитку торгівлі, заснування нових підприємств потрібні були золото і срібло. У Західній Європі його не вистачало.
Передумовами великих географічних відкриттів стали важливі удосконалення, досягнуті на той час у мореплавстві та військовій справі, зокрема:
1. Португальці в XV ст. створили швидкий і легкий ві¬трильник для далеких подорожей — каравелу. Вона мала три щогли з прямими і скісними вітрилами та могла рухатися за будь-якого вітру, досягаючи швидкості 22 км на годину.
2. Було удосконалено компас і морські карти. Компас, що з'явився в Європі наприкінці XII ст., мав вигляд магнітної стрілки, яку клали на шматок дерева, що плавав у посудині з водою. Тепер же магнітну стрілку скріпили з котушкою і настромили на стержень, що надало їй схожості з сучасним морським компасом. У XIV ст. з'явилися перші морські компасні карти-портолани з нанесеною компасною стрілкою. Вони досить точно відображали відомі європейцям землі та моря.
3. Європейські мореплавці почали використовувати винайдену арабами астролябію для визначення місцезнаходження корабля у відкритому морі за зірками.
4. Важливе значення мало і вдосконалення вогнепальної зброї: було винайдено ручні її різновиди — аркебузи, пістолети, мушкети.
Нові шляхи до країн Сходу першими почали шукати Португалія та Іспанія.
Значення для Європи великих географічних відкриттів. Географічні відкриття змінили звичну для європейців картину світу. Люди відчули, наскільки величезним і різноманітним є навколишній світ. Розуміння справжньої картини світу сприяло відчуттю єдності європейців. Незважаючи на всі протиріччя й відмінності, у них були спільне коріння, схожі звичаї, а головне — єдина християнська віра.
Завдяки відкриттям встановилися економічні зв'язки між країнами Європи та найвіддаленішими землями, цивілізаціями й народами. Почалося формування світового ринку як складової економіки нового суспільства. В Європі з'явилися невідомі до того кукурудза, тютюн, томати, картопля, маїс, цукор, земляні горіхи, тропічні фрукти тощо. З їх поширенням продовольчі ресурси континенту збільшилися вдвічі.
Безпосереднім наслідком відкриттів стало також формування колоніальної системи. Першими колоніальні імперії створили Португалія та Іспанія, згодом — Голландія, Англія, Франція. Володіння колоніями приносило країнам-колонізаторам величезні прибутки та сприяло розвиткові їхньої економіки.
У результаті «революції цін» в Європі зросли ціни на продукцію сільського господарства. Це стало поштовхом до аграрної революції в країнах Східної та Центральної Європи. Сеньйори, прагнучи збільшити виробництво сільськогосподарської продукції, захоплювали селянські та громадські землі, створювали на них великі маєтки. Селяни втрачали землю — єдине джерело свого існування. Замість оброку або грошової ренти за користування землею сеньйора вони мусили відробляти панщину. Велика кількість селян залишала свої господарства і йшла шукати роботу в містах.
Комментариев нет:
Отправить комментарий